Степи України

Що таке степ? Природна зона помірних широт. Безмежна рівнина, вкрита густою травою. Степ – тип рослинності, 

що об'єднує трав'яні угрупування, в складі яких переважають ксерофіти(посухостійкі рослини), такі як



ковила, типчак, житняк, келерій, тонконіг, степова осока, метелиця,
зубровка (чаполоч) і багато інших трав'яних рослин.  Серед трав багатоквіткових рослин, які
прикрашають землю: польові айстри, волошки,будяки, буркун, алтей, гіацинти,
сокирки, дзвіночки, астрагал, звіробій,материнка, шавлія, польові півники
(тюльпани), деревій, білі і жовті ромашки та безліч інших. Із кущових рослин по балках і ярах – шипшина,терен,
глід, жостір, барбарис, ліщина, калина, крушина.



 В давні часи степ був основним багатством і джерелом існування для багатьох поколінь наших





 предків-слов'ян. Степ годував величезні табуни худоби. Люди жили в степу не лише із землеробства і 





тваринництва, а й з рибальства, полювання та бджільництва. В ріках було стільки риби, що під час





нересту в невеликих ріках і рукавах



 Дніпра вона не вміщувалась у воді івитискувалась на берег. А дичини в степах було так багато, що



дрохви і стрепети, стаєю злітаючи з землі, закривали сонце.



 Скільки відбулось великих подій на тобі і за тебе, степе! Ти був колискою наших предків слов'ян.



 Ти став місцем вольниці непокірних сміливців. В низинах твоєї ріки Славути виникли перші козацькі січі, 



які відіграли велику роль у створенні нашої нації.







http://www.meteoprog.ua/ua/news/23610/



 Твої багатства, степе, незмірні і незчислимі!



 Ти не збіднів, старий, сивий степе, і в наш час. Не шепоче на тобі шокова трава – тирса. Шелестять золотаві хліба. 



Не бродять табуни диких коней тарпанів– замість них пасуться коні чистокровних порід. Не бігають сайгаки та 



джейрани– пасуться мільйонні отари тонкорунних овець-мериносів.



 Весною ти, наш степе, у рожевім цвіту яблунь і персиків, у білім цвіту вишень,черешень, абрикос, груш і слив.



 Обплітають тебе сотень сортів виноградники –від найраніших до найпізніших у визріванні. Ти змінився,



але не збіднів, наш сивий степе. Ти був, є і будеш найважливішим джерелом людського багатства. Хвала тобі,



 наш Степе! Це про тебе козацький нащадок Микола Гоголь у властивій йому літературній манері



сказав: "Дідько вас бери, степи, які ви хороші!"







http://www.photoukraine.com/ukrainian/articles?id=5



 Твоїй безмежній широчіні немає ні кінця, ні краю. Десь в імлистій далечіні степ не кінчається, а переходить в небо. 



Сріблясто-сиві хвилі трав і яскравіквіти між ними в далечині зливаються в одне суцільне сиво-блакитне полотно, що



сходиться з небом. То на нерівній, а особливо в гірській, місцевості горизонт підходить близько до тебе, і небо



 різко відокремлюється від землі. В степу немає тієї межі.












 В степу земна поверхня така рівна, а горизонт так далеко, що різність фарб зникає – і колір неба, і далечінь 



 горизонту одинакові. Будеш йти та йти, а степовій рівнині, здається, ніколи не буде ні кінця, ні краю. Бо вона



 поступово переходить в небо, зливаючись з ним.



 http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=42631